Олексій змаличку жив у прийомній родині. На початку повномасштабного вторгнення хлопець підтримував Україну. Але коли окупанти почали спілкуватися з ним, пригощати алкоголем та розповідати солодкі байки, як добре жити в росії – підліток із несформованою психікою піддавався пропаганді і вирішив виїхати до країни-агресорки. Батько благав сина залишитися вдома. Але хлопець поїхав і опинився в гуртожитку в рф. 

Втім, обіцяне «красиве життя» виявилося інакшим. Хлопець розвантажував вагони вночі, а вдень за те, що просто казав місцевим правду про окупацію, наривався на бійки і сутички.  

Одної ночі Олексію наснилися рідні батьки. Вони благали: повертайся, потурбуйся про сестру — єдину рідну людину, яка в тебе залишилася. Олексій прокинувся і зрозумів, що хоче додому. 

Втім, найстрашніше почалось на кордоні, коли хлопець вирішив перетнути його сам. ФСб-шники били його металевим болтом до крові, допитували на камеру, знущались… 

Тоді зусиллями наших волонтерів Save Ukraine Олексія вдалося доставити до прийомної родини. Хлопець визнав свою помилку і попросив у рідних пробачення.