«Усіх, кому було 17, забрали у військкомат. Мені видали повістку і сказали, що 5-го вересня чекають
з речами…»

Анатолію було 17, коли його викрали просто зі школи. За тиждень до повноліття він уже тримав у руках повістку до російської армії. Вибрати можна було хіба що рід військ.

Толя – сирота. Його мама померла, коли йому було 8. Після початку повномасштабної війни брат виїхав, а він залишився в невеликому містечку на півдні України. Навколо – вороже оточення, просякнуто пропагандою й страхом. Підлітків заманювали в російські «патріотичні гуртки», і в будь-який момент до твого дому могли вдертися озброєні окупанти, щоб забрати тебе «на підвал».

Хлопця також переслідували, особливо після того, як вони з братом знайшли у лісі 2 коробки патронів, які належали окупантам, та викинули їх. Ефесбешники тоді влаштували допит, били, змушували «здати зброю», якої насправді у братів не було, вимагали назвати військових
3СУ.

І одного дня Толю забрали просто з кабінету директора під час уроку. Вилучили в нього телефон, самого звʼязали, одягли мішок на голову і відвезли на тортури.

«Зламали ребро та плечовий суглоб, розбили обличчя,
багато забоїв було… Казали: якщо щось знайдемо в телефоні — не жити тобі». На додачу ще й примушували оформити російські документи.

У школі хлопця вчили стріляти, ставити розтяжки, працювати з мінами та зброєю. Пропонували поїздки до «таборів», з яких не всі поверталися, та хлопець відмовляв: «Воно мені руське навіщо? Воно мені не потрібно!»

На щастя, служба у справах дітей звернулася до Save Ukraine, щоб врятувати хлопця. І Анатолій зміг вибратись з окупації. Зараз він у безпеці. Хоче влаштуватися на роботу і сфотографуватися з українськими військовими.

Якщо вам або вашим знайомим потрібна евакуація — ми допоможемо виїхати. Телефонуйте на нашу гарячу лінію: 0800 333 129 або пишіть у чат-бот @SaveUkraineOfficial

Ми продовжуємо боротися — за кожну дитину!