На столі — кубики, дзеркало, кілька карток зі звуками та кольорові олівці.

Ірина Гординець уважно стежить, як Гордій складає вежу, зосереджено вимовляючи кожен новий звук. «Ш… ч… щ…» — ще трохи напруження, усмішка — і вийшло.

«Моя мета не лише навчити правильно говорити, — каже Ірина. — Я хочу, щоб кожна дитина була почутою. Бо коли дитина мовчить — мовчить і її світ».

Ірина працює логопедом уже понад 35 років. У Центрі Save Ukraine вона допомагає дітям з трисомією, мутизмом, розладами аутистичного спектра — тим, хто потребує трохи більше терпіння й віри. Її кредо просте: “Бачу. Чую. Дію.”

Гордій потрапив до неї в серпні. Після трьох років окупації він майже не говорив і не розумів звернень. Не дивився в очі, не реагував на слова. Починали з малого — дихальні вправи, міогімнастика, гра з піском, кубики, музичні інструменти. Потім з’явилися перші звуки, перші фрази, перший віршик, який він вивчив напам’ять.

Тепер Гордій ходить у звичайну школу, читає, будує фрази й навіть допомагає іншому хлопчикові на заняттях. Його мама щодня робить домашні вправи, а Ірина каже, що бачити такий прогрес — це найкраща нагорода.

«Коли дитина, яка мовчала, раптом починає говорити — це диво. Але це диво народжується з праці, довіри й любові» — говорить пані Ірина.

Бо логопедія — це не тільки про звуки. Це про голос, який повертається. Про спілкування, яке оживає. І про те, як діти знову вчаться говорити — і бути почутими.

Фахівці Save Ukraine допомагають дітям, які пережили війну, окупацію чи мають особливі потреби, повернути свій голос і впевненість. Бо кожна дитина має право бути почутою.

***
Проєкт “EMPOWER: Освіта, Психічне здоров’я, Захист та Можливості для Добробуту та Підвищення Стійкості” реалізується Save Ukraine у партнерстві з німецькою гуманітарною організацією Diakonie Katastrophenhilfe.