«Я мрію повернутися додому, до кота й собаки. Попрацювати на городі, обійняти всіх і заснути у своєму ліжку», — така проста, але на сьогодні нездійсненна мрія дітей, яких ми врятували з окупації.

Там, в небезпеці, під владою росії, залишилося все найрідніше і найдорожче: улюблене ліжко, іграшки, книжки, домашні тварини, рідні вулиці, де знайомий кожен кущ і камінчик. І саме цих простих і звичних речей, про які більшість з нас навіть не задумуються, сьогодні їм не вистачає найбільше.

Саме тому на заняттях з арттерапії нашу маленькі підопічні так часто малюють будинки. Навіть, коли арттерапевт просить дітей намалювати щось своє, вони знову і знову малюють будинок. Бо дім для них — це символ захисту й безпеки. Те, чого їм так бракує.

Творчість допомагає дитині висловити те, що важко сказати вголос. Через малюнки діти показують свій біль, тугу, памʼять про дім. І саме у цій творчості починається шлях до зцілення і нового майбутнього, в якому колись буде зовсім інший будинок, нове ліжко, нові друзі.

Кожен дитячий малюнок — це історія. Іноді — надто важка, щоб про неї говорити. Але арттерапія допомагає перетворити травму на досвід, з яким можна жити далі.

📹 Подивіться відео й поділіться ним. Нехай більше людей почують голос дітей, які мріють про найголовніше — повернутись додому.