Сьогодні, у Міжнародний день благодійності, хочемо поділитися історією однієї з наших колег Світлани Аврамової. Це історія про те, що кожен добрий вчинок може стати початком нескінченного ланцюжка добрих справ. Достатньо лише бажання однієї людини допомогти іншій людині, щоб завтра вона могла підтримати ще когось.

Світлана жила звичайним життям у власному будинку неподалік Бахмуту разом з чоловіком і батьками. Але у 2014 році все змінилося. Тоді жінка була вагітна, чекала на донечку, але в такому стані їй доводилося ховатися від артилерійських обстрілів в укритті. Дитина народилася вже після початку війни, тому взагалі не знає, що таке тиша, і що значить — жити під мирним небом. Відтоді й сама Світлана постійно страждає від стресу.

Однак 24 лютого 2022 року принесло ще більше випробувань в родину Аврамових. У квітні сімʼя вирішила поїхати до родичів на захід країни, але швидко повернулася, бо почалися весняні домашні клопоти. Та жити в такому пеклі ставало дедалі гірше. Влітку не стало світла, а згодом і води. До криниці було далеко, їжу готували на вогнищі. Російські війська наближалися все більше. Через їхній дім летіли снаряди, аж якось один з них не влучив в хату. Світлану зачепило осколком, та, на щастя, все обійшлося лише синцем.

Та найважче було розрадити донечку. Як пояснити дитині, що відбувається? Як зробити, щоб вона не боялася? Щоб заспокоїти доню, Світлана з чоловіком її обіймали. А потім чоловік згадав, що десь на горищі є японські казки. І вони стали в пригоді, коли зверху летіли снаряди.

Невідомо, скільки б іще родина протрималася, якби одного дня на їхніх очах не загинув сусід. От тоді й було прийняте остаточне рішення евакуюватися. На щастя, сімʼя натрапила на волонтерів Save Ukraine, які допомогли виїхати їм в Бахмут. А там Аврамови зустрілися особисто з головою нашої організації Миколою Кулебою, який в ті важкі дні для міста поїхав туди, щоб допомогти людям врятуватися. Разом з ним сімʼя приїхала в Київ.

Але на цьому наша місія не закінчилася. Під час поїздки в Київ ми дізналися, що Світлана має досвід соціальної роботи. А один з наших центрів «Надії та відновлення» саме потребував таких фахівців. Тому ми одразу запропонували Світлані роботу.

Сьогодні Світлана є частиною нашої великої команди Save Ukraine. Вона тепер сама рятує життя й дарує надію тим, хто потребує допомоги. У цьому й полягає справжня сила благодійності — вона створює нескінченний ланцюжок добра.

Тож не чекаймо слушної нагоди, щоб зробити добро. Творімо його щодня.