Сімʼя Добролежа опинилася в пастці, коли окупанти зайшли в рідну Григорівку на Харківщині. Кожен день на початку великої війни був наповнений страхом. Почалися обшуки житла, допити, перевірки документів, постійний тиск і залякування.

Особливо страшно Лідії було за сина Артема, який служив у Президентському полку. Будь-якої миті його могли забрати «на підвал», де катували людей, або й взагалі зникнути, як це було з багатьма жертвами росіян. На щастя, завдяки волонтерам, Артему вдалося вибратися до Європи. Це рішення виявилося дуже вчасним, адже через кілька тижнів російські військові прийшли й за ним.

Ті сім місяців окупації здавалися вічністю. Лідія з піднесенням згадує, як плакали від радості всі односельці, коли ЗСУ звільнили Григорівку.

Однак мир виявився крихким. У квітні 2024 року почалися нові обстріли. Будинок було частково пошкоджено і родина змушено втекла до Харкова. Але й там через постійні обстріли міста довелося шукати прихистку в інших регіонах України.

Розгубленість і невизначеність родини розвіяли волонтери Save Ukraine. Благодійний фонд не лише допоміг родині з евакуацією, але й дав початок новому життю. Сім’ю Добролежа поселили в затишному модульному будиночку по проєкту #FortHome в селі Снячів Чернівецької області. Там вперше за довгий час можна було заснути без звуків вибухів.

Ми підтримуємо родину й надалі. Координатори нашого фонду допомогли дочці Лілі, вчительці початкових класів, знайти роботу в місцевій школі. Такі моменти й постійна підтримка Save Ukraine дають шанс родині розпочати повноцінне життя з чистого листка знову.