«Коли ти живеш під час війни, вона стає частиною тебе. Ти відчуваєш її в собі — у напрузі, гніві, страху», — каже психологиня нашого центру «Надії та відновлення» Олена Борисова. Для тисяч дітей із прифронтових зон та окупації, для сімей ВПО війна — це не лише звуки вибухів, а й втрата звичного життя, друзів і безпеки.

13-річний Дмитро (ім’я змінене) знає це краще за багатьох. Разом із сім’єю він змушений був покинути рідну Донеччину, де а окупації залишився їхній дім. На цей важкий період життєвих випробувань припав і підлітковий вік хлопця. Щоденні конфлікти з однолітками й дорослими стали нормою, і він не знав, як будувати стосунки з оточенням. Єдині, з ким він міг спокійно спілкуватися, були його молодші брат і сестра, які мають особливі освітні потреби.

На щастя, сімʼя Дмитра потрапила в наш центр «Надії та відновлення». Завдяки арттерапії — ліпленню з глини й малюванню — та індивідуальним заняттям із пані Оленою хлопчик почав відкриватися. За три місяці він навчився контролювати емоції й навіть просити вибачення — те, що раніше здавалося недосяжним. Його мама каже, що вперше за довгий час побачила, як син почав довіряти людям.

Олена Борисова працює з дітьми, які пережили війну, і знає: кожному потрібен свій ключ до гармонії. Комусь — творчість, комусь — розмова. «Головне — дати їм відчути, що вони не самі, — каже вона. — Адже така підтримка допомагає дітям не просто пережити складні події, а знайти в собі сили рухатися далі».

***

Цей проєкт створено Save Ukraine завдяки отриманому гранту від Фонду дитячої стійкості: розвиток спроможності та фінансування українських організацій громадянського суспільства (Children’s Resilience Fund: Providing Capacity Building and Funding to Ukrainian Civil Society Organisations) в Україні. Програма реалізується CrownAgentsinUA та Integrity Action. Зміст допису не обов’язково відображає погляди Integrity Action та Crown Agents in Ukraine.