Росіяни вкрали в Андрія дитинство.

Половину свого життя він провів в окупації. Коли почалася повномасштабна війна, йому було лише чотири. Три роки хлопчик майже не виходив із дому — навколо вибухи, російські прапори, страх і тиша. Хлопчик не розумів, що відбувається, і часто запитував маму: «Чому вони стріляють по нас? Що ми їм зробили?».

Цього року Андрійко мав іти до школи — і мама зважилася виїжджати. Наша команда допомогла родині врятуватися і знайти прихисток у центрі «Надії та відновлення». Коли ми тільки познайомилися з Андрійком — він мовчав, ховав очі й не хотів ні з ким гратися. Але наші фахівці зробили все можливе, щоб дитина почала відновлюватися.

Спочатку Андрій трохи всміхнувся, потім попросив пограти з іншими дітьми.
А зараз хлопчик вже говорить, сміється і навчився вимовляти звук «л», який раніше ніяк не виходив.

Сьогодні він першокласник: упевнений, допитливий, відкритий до світу. Після уроків із ним продовжують працювати наші психологи й педагоги, щоб закріпити усі навички.

А ще Андрійко обожнює космос. Каже, що там «тихо і не падають ракети».
І наша команда допомогла наблизитися йому до своєї мрії — побувати у космосі. Завдяки @house_quest_party Андрій вирушив у свою першу «міжгалактичну подорож».

Тепер у його очах знову сяє світло. І це — найбільша перемога з усіх.

Поділіться цією історією зі своїми друзями та долучайтеся до нашої місії порятунку дітей з окупації за посиланням.