Ярині — 16. Вона мала б зараз планувати свій шкільний випускний, готуватися до вступу в університет і мріяти про своє щасливе майбутнє в Україні.

Натомість останні шкільні роки дівчини пройшли в окупації, в її рідному, напівзруйнованому Маріуполі, де майже 4 останні роки кожен день перетворюється на боротьбу за виживання.

Ярина змушена була піти на навчання в російську школу, в якій ніхто не дбав про те, щоб діти там здобували освіту. Школярів примушували ходити по домівках містян, щоб з’ясовувати, хто залишився, а хто виїхав. А також записали дівчину до команди «рятівників», які повинні були мати хорошу фізичну підготовку й бути готовити надавати першу медичну допомогу постраждалим. Тобто Ярину разом з іншими її однолітками окупаційна влада вже зі школи готувала до участі у війні.

Потім одного дня в школу прийшли російські військові, щоб провести пробне заняття так званої «юнармії». Увесь навчальний день дітей учили розбирати й збирати зброю та стріляти. Мішенями для цього були фото Києва й інших українських міст. У спортзалі розгорнули імпровізовані укриття, моделюючи ситуації з фронту. Найактивніших школярів після того «навчання» відправили на екскурсію у музей «Великої Вітчизняної війни» в Москву, щоб «надихнути» на служіння новій «батьківщині».

Та Ярина увесь цей час постійно шукала способи вирватися з тієї неволі. І, на щастя, їй це вдалося. Наша команда Save Ukraine допомогла їй врятуватися з окупації. Сьогодні вона вже у безпеці, повернулася до навчання, готується вступати до університету й знову вірить у своє майбутнє.

Щодня ми боремося за те, щоб ще більше дітей отримали цей шанс жити без страху, говорити українською, мріяти. Бо ніхто не має права відбирати дитинство.

Поширте цю історію, щоб світ знав правду. І підтримайте нашу місію — кожен ваш внесок рятує дитинство. Посилання на донат тут.